Найбільше людина страждає у стосунках із близькими людьми. Коли настає подібна криза (тою чи іншою мірою це відбувається в кожній парі), частіше ми не помічаємо свій внесок у розлад відносин. Є спокуса сказати психологу: «Зробіть будь-що з ним/з нею». Емоції захльостують на стільки, що кохання та добрі стосунки перетворюються на гнів та ненависть, взаємні закиди. Найчастіше люди можуть пробачити образи, що у процесі з’ясування відносин. Психолог виступає «перекладачем» у парі. Допомагає з’ясувати справжні причини суперечностей.
Інтимні відносини виступають як індикатор відносин у парі, і як правило, є наслідком проблем, що почалися, або хронічних. Буває, що люди перебувають у полоні міфів про секс, при цьому не знають себе, своїх потреб, потреб свого партнера. Не знають, і не прагнуть отримати насолоду від стосунків, емоційно обкрадаючи один одного в парі. Інтимні дисфункції, а простіше сказати, проблеми в сексі здебільшого, з якими мені доводилося працювати лише невелика частина проблеми. Технічно такі проблеми, як анаргозмія у жінки, передчасна/затяжна еякуляція, еректильна дисфункція у чоловіка вирішуються досить швидко (від 6 – 10 зустрічей). Але, як правило, за такими симптомами стоїть глибший конфлікт між подружжям. І цей симптом пари “плекає і культивує” – неусвідомлено, звичайно. Наприклад, пара функціонує за таким несвідомим принципом: жінка не впевнена у собі, боїться, що чоловік її покине. У чоловіка виникають деякі сексуальні проблеми. Дружина “терпить” чоловіка “з вадою”, виявляючи всіляку турботу. Провина і невдоволення собою підштовхує чоловіка до алкоголю, що ще більше поглиблює інтимну проблему. Зрештою, вони приходять до терапевта, тому що обидва щиро хочуть на свідомому рівні отримувати задоволення один від одного. Проходить кілька зустрічей, з’являється впевненість у успішному лікуванні, а разом із нею непомірно зростає тривога. Тривога стосується загрози цілісності пари, і відповідає на питання “Як далі ми взаємодіятимемо один з одним?”. Якщо в цей момент з парою не проясняти такі речі за допомогою психодинамічних методів (психоаналіз), то тривога, що наростає, може зірвати процес терапії. І люди ходять від фахівця до фахівця довгий час.
Інтимні проблеми лікують багато фахівців (гінекологи, урологи, андрологи, сексопатологи, психотерапевти). Психотерапевти (психологи, не лікарі) проводять секстерапію в тому випадку, якщо проблеми пари не пов’язані з патологією органів урогенітальної сфери, не пов’язані з прийомом деяких лікарських засобів. Тобто вирішуються функціональні проблеми психогенного характеру. Рішення про лікування приймається на першій консультації або за попередньою розмовою по телефону.
У парах, де є діти, ситуація ускладнюється почуттям провини. Навіть якщо подружжя не виносить свого конфлікту зі спальні, діти відчувають охолодження між батьками. Француаза Дольто говорила: “У сім’ї тільки діти та собаки знають усе про все, особливо те, про що замовчується”. Особливо важко діти переносять тривале відчуження батьків, начебто це норма. Для дітей таке становище в сім’ї рівносильне довготривалому стресу, проявляється у невротичних реакціях, погіршенні у навчанні, поведінці, ізоляції. Можуть, навпаки, стати “гіпервідповідальними”, гіперслухняними – як би стали старшими за віком. У цьому випадку страждають нормальні процеси дорослішання дитини, і діти несвідомо беруть відповідальність за те, що відбувається. Дуже часто діти “зависають” у хворобах. Адже “коли я хворий – батьки згуртовані навколо мого симптому”.
Деякі пари зізнаються: “Ми живемо разом заради дітей. Ось підростуть – розлучимося”. При цьому у когось із подружжя на стороні є партнер, а якщо ні, то страждають і не почуваються щасливими. Напевно, жити у брехні, і думати, що це допоможе дитині – повна ілюзія. Живіть так, як бажаєте, щоб жили ваші діти у майбутньому.
Іноді в парі немає спокою через те, що між двома дорослими людьми стоять треті (батьки, друзі, ін. родичі). Це може вказувати на те, що дорослі люди не вміють вибудовувати стосунки зі значними людьми, при цьому зберігаючи цілісність та інтимність шлюбного союзу.
Іноді достатньо кількох консультацій, прояснення ситуації, щоб пара почала конструктивно мислити щодо свого союзу.
Но бывает и так, что партнеры, или один из партнеров недостаточно зрелы для совместной жизни, хотя люди любят или хотят любить. В таких випадках терапія проходить довше.
